| |
А над віконцем гілочку
Припорошив сніжок –
І вишиває дівчинка
Поряд з стібком стібок.
То пелюстки, то пестики
Виношує в душі
І підбирає хрестики
Дівчисько у тиші.
Не дивиться за модою,
Летить через роки,
І матінка-природа їй
Дарує пелюстки.
Фантазії вируючі
Летять із-під руки,
Народжуються хусточки
Та диво-рушники.
Вже пальці не згинаються –
Минають довгі дні –
Все ж квітка пробивається
На тому полотні.
То пелюстки, то пестики
Виношує в душі,
Кладе старенька хрестики
На полотно в тиші.
|
|
|
|
Клонче над прозорчето,
Със снежец засипано,
Бродира момиченце
Бод след бод унесено.
В злак и венчелистчета
Цялото превърнато,
Тихичко девойчето
Бод кръстат реди.
Над време, над мода
лети без промени!
От майка-природа
черпи вдъхновение.
Кипнали фантазии
Пърхат изпод дланите,
Раждат се изящни
Кърпи и покривки.
Нижат се годините,
Пръстите не слушат,
Но пак сняг топи се:
в тъканта — кокиче.
В злак и венчелистчета
Цялата превърната,
Тихичко старицата
Бод кръстат реди.
|
|
|
|
